І все ж підсумки 2017

Привіт, птахи 🙂 Тут про висновки, яких я так і не робила у цьому році. Хоч мені хотілося, бо це дуже важливо. Чому? Дуже часто пам’ять підводить на неймовірні хороші моменти, а нагадує лише якісь погані дрібниці. Щоб зрозуміти, яким прекрасним був для мене 2017, я зараз спробую про нього трохи згадати.

  • ми зустріли 2017 з Віктором лише вдвох. прикрасили нашу першу ялинку, накупили один одному купу книжок
  • Різдво я вперше зустрічала, як господиня, запросивши друзів до нас на святкування
  • попрацювала в БОДО і зрозуміла, як НЕ потрібно працювати зі своєю командою і це був перший досвід роботи в офісі (окрім роботи у моєї Килини улюбленої, хоч то більше схоже на дім)
  • закінчила бакалаврат і відклала вступ на магістратуру
  • побачила зимову Одесу
  • зустріла своє уже цілковите повноліття – 21
  • попрацювала асистентом Каті Бабкіної і за короткий період ця жінка трохи вправила мені мозок і показала, як треба ставитися до речей. Користуюся знаннями 🙂
  • почала писати для хороших видань і продовжую. Але про це згодом
  • попрацювала в Мейнкрім і зрозуміла, що моє, а що ні.
  • спекла свою першу паску і ледь не посивіла в процесі
  • побула трохи з рожевим і трохи з сірим волоссям, і це для мене трохи подвиг. Перестала ставитися до таких простих речей зі страхом
  • ох, я показала AIRY великому Світу. Поки політ номральний
  • передивилась, здається, усі фільми за коміксами і точно закохалася
  • вперше летіла на літаку і мої вуха не зацінили. Взагалі. Абсолютно. Категорично. Я люблю потяги, як і Шелдон Купер
  • насолоджувалася розміреним життям та вечірнім сонцем у Верчеллі та звикала до шаленого темпу та довжелезних прогулянок у Парижі
  • нарешті познайомилася з мамою Віктора. Передаю привіт 🙂
  • пожила 4 місяці у місті мого дитинства
  • витратила стопіцот годин за роботою AIRY і це дає плоди, і це така любов
  • зустріла 2018 у ньому ж з київськими друзями. Було чарівно і дуже смачно

цьом.